Тема 5: Безпека дорожнього руху.
Загальні положення Закону України «Про дорожній рух». Правила дорожнього руху, їх значення в забезпеченні порядку і безпеки дорожнього руху.
Служба безпеки дорожнього руху в органах управління освіти і науки, навчальному закладі: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.
Дорожні знаки та їх значення в загальній системі організації дорожнього руху, класифікація. Дорожня розмітка та її характеристика. Засоби регулювання дорожнього руху. Вимоги до водіїв і транспортних засобів.
Порядок повідомлення Міністерству освіти і науки України про дорожньо-транспортні пригоди.
1. Загальні положення Закону України «Про дорожній рух». Правила дорожнього руху, їх значення в забезпеченні порядку і безпеки дорожнього руху.
Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції.
Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.
2. Служба безпеки дорожнього руху в органах управління освіти і науки, навчальному закладі: положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки та права.
Служба безпеки дорожнього руху міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади підпорядковується безпосередньо їх керівникам або за рішенням керівника - одному з його заступників. Служба безпеки дорожнього руху підприємства, об'єднань підприємств, установи, організації підпорядковується безпосередньо їх керівникам.
Служба безпеки дорожнього руху прирівнюється до основних виробничо-технічних служб і в своїй діяльності взаємодіє з відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС та іншими органами, діяльність яких пов'язана з безпекою дорожнього руху. Основними завданнями служби безпеки дорожнього руху є: проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху; здійснення контролю за додержанням працівниками вимог актів законодавства та інших нормативних документів з безпеки дорожнього руху;
аналіз стану аварійності та фактів порушення вимог з безпеки дорожнього руху, розроблення разом з відповідними структурними підрозділами заходів щодо запобігання їм і контроль за проведенням цих заходів;
облік і подання в установленому порядку органам державної виконавчої влади і організаціям звітної інформації про дорожньо-транспортні пригоди та їх наслідки. Служба безпеки дорожнього руху має право:
вимагати від посадових осіб відповідного рівня і водіїв письмових пояснень та інших матеріалів щодо порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
забороняти експлуатацію транспортних засобів, якщо їх технічний стан загрожує безпеці дорожнього руху, життю та здоров'ю людей;
робити в дорожніх (маршрутних) листах записи про порушення водіями Правил дорожнього руху;
складати висновки за проектами документів, підготовлених іншими підрозділами, в частині, що стосується безпеки дорожнього руху;
з дозволу керівництва відповідного структурного підрозділу залучати фахівців до проведення службового розслідування дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з безпекою дорожнього руху;
представляти інтереси підприємств, їх об'єднань, установ і організацій у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади з питань безпеки дорожнього руху;
вносити пропозиції керівництву про заохочення, а також притягнення до відповідальності працівників за невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
3. Дорожні знаки та їх значення в загальній системі організації дорожнього руху, класифікація. Дорожня розмітка та її характеристика. Засоби регулювання дорожнього руху. Вимоги до водіїв і транспортних засобів.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Дорожні знаки – основний засіб регулювання дорожнього руху. Дорожні знаки виконують ту ж службу, що й світлофори, лінії розмітки проїзної частини вулиць і доріг. Вони допомагають регулювати і організовувати рух потоків машин і людей.
Згідно Закону регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогоюдорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів та дорожніх знаків . 3наки полегшують роботу водіїв, допомагають їм і пішоходам правильно орієнтуватися у складній обстановці дорожнього руху. Водії добре знають значення дорожніх знаків і вміло ними користуються. Основні знаки також повинні добре знати велосипедисти і пішоходи, так як вони також являються учасниками дорожнього руху.
Дорожні знаки розрізняються як за формою, так і за пофарбуванням. На них нанесені різні малюнки, для того щоб швидше визначити їхнє призначення.
Дорожні знаки поділяються на 7 груп:
Попереджувальні знаки - інформують водіїв та пішоходів про наближення до небезпечної ділянки дороги та характер небезпек; їх встановлюють на певній відстані від місця небезпеки так, щоб вони були добре видні. Форма більшості знаків — трикутник білого кольору з червоним обводом.
Знаки пріоритету – дають право на першочерговість проїзду перехрестя або вузьких ділянок доріг;
Заборонні знаки – забороняють або скасовують певні обмеження в русі водіїв та пішоходів. Вони мають в основному форму кола білого кольору з червоним обводом. Але бувають також ці знаки, пофарбовані у червоний чи блакитний колір.
Інформаційно-вказівні знаки – задають ритм руху, несуть інформацію про розташування територій, доріг, пунктів, де діють спеціальні правила. Ці знаки мають форму квадрата чи прямокутника з малюнками і написами на зеленому, блакитному чи жовтому фоні.
Наказові знаки – інформують про обов’язкові напрямки руху, дозволяють певним категоріям рух по проїзній частині. Ці знаки виключно круглої форми і блакитного кольору.
Знаки сервісу – надають повну інформацію про розташування об’єктів обслуговування, тобто допомагають водіям і пішоходам орієнтуватися в дорозі, наприклад сповіщають про місце відпочинку, заправні станції, медичні пункти, місця руху тощо. Вони мають форму прямокутника і пофарбовані у блакитний колір.
Таблички до дорожніх знаків (знаки додаткової інформації) - уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені. Вони допомагають впорядкувати рух потоків транспортних засобів чи уточнити, посилити дії знаків.
Дорожня розмітка.
Дорожня розмітка - лінії, написи і інші позначення на проїжджій частині, бордюрах, елементах дорожніх споруд і обстановці доріг, що встановлюють порядок дорожнього руху, що показують габарити дорожніх споруд або вказуючі напрям дороги. На сьогоднішній день існує два основних типи дорожньої розмітки: вертикальна і горизонтальна.
Лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Існує досить велика кількість різновидів горизонтальної дорожньої розмітки:
- суцільні і переривисті лінії;
- розділові смуги;
- розмітка, вказуюча краї проїжджої частини;
- розмітка смуг розгону і гальмування;
- розмітка парковок і інші.
Горизонтальна розмітка крім усього іншого ділиться на постійну і тимчасову. Постійна розмітка завжди наноситься фарбою білого кольору і ніяк інакше. Тимчасова розмітка наноситься фарбою жовтого або червоного кольору. Найчастіше можна побачити на дорогах розмітку саме жовтого кольору. При наявності одночасно постійної і тимчасової розмітки, необхідно керуватися тимчасовою, тобто жовтою.
Тимчасова дорожня розмітка використовується в декількох випадках:
- реорганізація дорожнього руху;
- ремонт полотна дороги.
Вертикальна розмітка використовується для позначення бордюрів, елементів дорожніх споруд і обстановки доріг і являє собою поєднання чорного і білого кольорів.
Дорожнє обладнання застосовується як допоміжний засіб регулювання дорожнього руху. До нього належать:
а) огородження і світлове сигнальне обладнання в місцях будівництва, реконструкції та ремонту доріг;
б) попереджувальні світлові круглі тумби, що встановлюються нарозділювальних смугах або острівцях безпеки;
в) напрямні стовпчики, що призначені для забезпечення видимості зовнішнього краю узбіч і небезпечних перешкод в умовах недостатньої видимості. Позначаються вертикальною розміткою і повинні бути обладнані світлоповертачами: праворуч - червоного кольору, ліворуч - білого;
г) опуклі дзеркала для розширення оглядовості водіям транспортних засобів, які проїжджають перехрестя чи інше небезпечне місце з недостатньою оглядовістю;
ґ) дорожні огородження на мостах, шляхопроводах, естакадах, насипах та інших небезпечних ділянках доріг;
д) пішохідні огородження в небезпечних для переходу проїзної частини місцях;
е) вставки розмічувальні дорожні для поліпшення зорового орієнтування водіїв на проїзній частині;
є) пристрої примусового зниження швидкості транспортних засобів;
ж) шумові смуги для підвищення уваги учасників дорожнього руху на небезпечних ділянках доріг.
Світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.
У світлофорах з вертикальним розташуванням сигналів сигнал червоного кольору - зверху, зеленого - знизу, а з горизонтальним: червоного - ліворуч, зеленого - праворуч.
Світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції з сигналами у вигляді зеленої стрілки (стрілок), що розташовуються на рівні сигналу зеленого кольору.
Сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;
в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;
г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;
ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;
д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Для сліпих пішоходів може бути ввімкнено звуковий сигнал, який дозволяє рух пішоходів.
Сигнали регулювальника. Сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення:
а) руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми:
з лівого і правого боків - дозволено рух трамвая прямо, нерейковим транспортним засобам - прямо і праворуч; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною та перед грудьми регулювальника;
з боку грудей і спини - рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено;
б) права рука витягнута вперед:
з лівого боку - дозволено рух трамвая ліворуч, нерейковим транспортним засобам - у всіх напрямках; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника; з боку грудей - усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч; з правого боку та спини - рух усіх транспортних засобів заборонено; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника;
в) рука піднята вгору:
рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках.
Жезл використовується тільки працівниками підрозділів Державтоінспекції та військової інспекції безпеки дорожнього руху.
Для привертання уваги учасників дорожнього руху використовується сигнал, поданий свистком.
Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків пріоритету і є обов'язковими для виконання. Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.
Сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.
Конструкція та технічний стан транспорту мають забезпечувати: безпеку людей; відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, рівню шуму та інших чинників впливу на людину та довкілля; запобігання пошкодженню транспортом доріг; ефективне використання енергетичних ресурсів; захист від незаконного використання транспорту та запобігання пошкодженню вантажів. Транспортні засоби повинні мати маркування для їх ідентифікації.
4. Умови перевезення людей, дітей.
Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Водіям маршрутних транспортних засобів забороняється під час перевезення пасажирів розмовляти з ними, їсти, пити, палити, а також перевозити пасажирів і вантаж у кабіні, якщо вона відокремлена від салону.
Перевезення автобусом (мікроавтобусом) організованої групи дітей здійснюється за умови обов'язкового проведення інструктажу з дітьми та супровідниками щодо правил безпечної поведінки під час руху та дій у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій чи скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов'язково встановлюється розпізнавальний знак "Діти".
Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії "D.
Водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.
Перевезення пасажирів (до 8 чоловік, крім водія) у пристосованому для цього вантажному автомобілі дозволяється водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії "С", а у разі перевезення понад зазначену кількість (включаючи пасажирів у кабіні) - категорій "С" і "D".
Вантажний автомобіль, що використовується для перевезення пасажирів, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3-0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
Кількість пасажирів, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних для сидіння місць.
Військовослужбовці строкової служби, які мають посвідчення водія транспортного засобу категорії "С", допускаються до перевезення пасажирів у кузові пристосованого для цього вантажного автомобіля згідно з кількістю обладнаних для сидіння місць після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом 6 місяців.
Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про їх обов'язки та правила посадки, висадки, розміщення і поведінки в кузові.
Починати рух можна, лише переконавшись, що створено умови для безпечного перевезення пасажирів.
Проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів, дозволяється лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для сидіння, розташованими згідно з вимогами Правил і техніки безпеки. Кількість пасажирів у кузові та кабіні не повинна перевищувати 8 чоловік.
Забороняється перевозити:
а) пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;
б) дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, - у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля - без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда;
в) дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;
г) організовані групи дітей у темну пору доби.