Освітня програма 2024-2025

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

 МАЛОКЛЮЧІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

с. Малий Ключів

на 2024-2025 н.р.

Малий Ключів

  2024

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ     

1. 1. Рівні освіти
   2.  Особливості організації освітнього процесу
   3.  Навчальний план та його обґрунтування
   4. Академічна доброчесність

Розділ 2.   Особливості організації освітнього процесу

                    та застосовування в ньому педагогічних технологій

Розділ 3.  Організація освітнього процесу в умовах дистанційної роботи       

Розділ 4.  Організація корекційно-розвивальної роботи

                 для учнів з особливими освітніми потребами

Розділ 5.   ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 6.  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І ступеня навчання (початкова освіта)

1. 1. Загальні положення
   2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою
   3.  Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл  між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани
   4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
   5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
   6. Форми організації освітнього процесу

 6.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Розділ 7.  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА адаптаційного циклу НУШ (базова середня освіта)

                    для 5-7-х класів

7.1. Загальні положення

7.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

7.3. Загальний обсяг навчального навантаження  і його розподіл за освітніми галузями у 5-7 класах.

       Навчальні плани

7.4. Перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі у 2024

       2025 навчальному році

7.5. Форми організації освітнього процесу

7.6. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Розділ 8.  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ ступеня навчання(базова середня освіта)

                   ДЛЯ 8-9 КЛАСІВ

8.1. Загальні положення

8.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньої програмою

8.3. Загальний обсяг навчального навантаження

8.4. Навчальний план та його обґрунтування      

8.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

8.6. Форми організації освітнього процесу

8.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

ДОДАТКИ ДО ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ВСТУП

Малоключівська гімназія Печеніжинської селищної ради  (далі гімназія)  це заклад освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття  початкової та базової  середньої освіти.

Гімназія  у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти і науки України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами  центральних органів виконавчої влади, рішеннями органів місцевого самоврядування та власним Статутом. 

        Мовою освітнього процесу в гімназії є державна мова - українська.

У гімназії функціонують структурні підрозділи, що забезпечують здобуття  початкової освіти (початкова школа), базової середньої освіти (гімназія).

Головною метою гімназії є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями гімназії є:

• виховання громадянина України;
• формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
• виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;
• виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;
• реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
• виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
• виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Мета діяльності гімназії:

• створення умов для отримання кожним здобувачем освіти того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям;
• розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування її ціннісних орієнтирів;
• прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного здобувача освіти в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, допрофільного навчання.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Водночас заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме: включення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; надання здобувачам освіти можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо); надання здобувачам освіти можливості вибору допрофільної підготовки, темпу засвоєння навчального матеріалу; оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітній процес у гімназії спрямований на формування у випускника ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності.

Випускник нашого закладу освіти:

• особистість – цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
• патріот – з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
• інноватор – здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

       Засобом реалізації призначення гімназії  є  його ОСВІТНЯ ПРОГРАМА.

Кадровий склад, що забезпечує реалізацію освітніх програм

              Загальна кількість педагогічних працівників 24 (2 cумісники).  

В  2024-2025  навчального року в гімназії  працюватиме  24 вчителі, з них 3  у відпустці по догляду за дітьми.

Дані про вік членів педагогічного колективу

Чоловіків -2 (9%)

Жінок – 21(91%)

Дані про педагогічний стаж працівників

Матеріально-технічна база Малоключівської гімназії

В гімназії функціонують 9 навчальних кабінетів, бібліотека. На території гімназії  функціонує  ігровий та спортивний майданчики.

          До навчальних кабінетах підведено мережу Інтернет ( від 30 до 100 Мбіт/с). З технічних засобів навчання наявні дві інтерактивні панелі, 5 телевізорів, 3 проектори, 3 принтери, 6 комп’ютерів та 7 портативних ноутбуки у початкових класах НУШ та для використання в управлінсько-господарській діяльності. 

Фактична мережа Малоключівської гімназії

Печеніжинської селищної ради на 2024-2025 навчальний рік

Розділ 1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ     

1. 1. Рівні освіти

Відповідно до чинного законодавства Малоключівська гімназія здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами:

I ступінь – початкова загальна освіта.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Навчання в початковій школі відбувається відповідно до Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87); Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743) та Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743).

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують  вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

II ступінь – базова загальна освіта.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації гімназії єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання.

У 2024-2025 навчальному році освітня програма гімназії розроблена на основі:

для 5-7 класів

• Державного стандарту базової середньої освіти (2020)
• Типової освітньої програми (наказ МОН від 19.02.2021 №235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120)

для 8-9 класів

• Державного стандарту 2 базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
• Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (зі змінами внесеними наказом МОН від від 03 серпня 2022 року № 698).

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в гімназії сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Малоключівська гімназія – заклад різних рівних можливостей для всіх; заклад в якому навчаються поруч обдаровані діти в тій чи іншій галузі, «звичайні» та діти з особливими освітніми потребами; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись у закладі освіти, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти  є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини.  Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу освіти з метою, яку колектив поставив перед собою. Заклад освіти працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього,
• горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога і дитини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість. Сутність педагогіки партнерства полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні їй права на вибір, на власну гідність, на повагу, права бути такою, якою вона є, а не такою, якою хоче її бачити вчитель. Стосунки партнерства складаються там, де діти і дорослі об’єднані спільними поглядами і прагненнями. Педагогіка партнерства бачить в учневі добровільного і зацікавленого соратника, однодумця, рівноправного учасника освітнього процесу, турботливого і відповідального за його результати.

Гімназія допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін.

1. 2. Особливості організації освітнього процесу

Гімназія працює за п’ятиденним робочим тижнем в одну зміну.

Режим дня регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог Санітарного регламенту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 25 вересня 2020 року №2205, листа МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій», створює оптимальні умови для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в в 1 класах становить 35 хвилин, у 2-4 класах становить 40 хвилин, у 5-9 класах – 45 хвилин.

Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня

святом – День знань. У 2024-2025 навчальному році – 2 вересня.

Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою відповідно до орієнтовної структури 2024-2025 навчального року:

• перший семестр – з 02 вересня по 22 грудня 2024 року,

• другий семестр – з 06 січня по 30 травня 2025 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули, тривалістю не менше 30 календарних днів відповідно до п.4 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту.   

Орієнтовні терміни канікул у 2024-2025 навчальному році:

• осінні – з 28 жовтня по 03 листопада 2024 року,
• зимові – з 23 грудня 2024 року по 05 січня 2025 року,
• весняні – з 24 березня по 30 березня 2025 року,
• літні – з дня закінчення навчального року до 31 серпня 2025 року.

Останній дзвоник: 30 травня 2025 року

Компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат і освітніх розривів, атестація та інші заходи, передбачені освітньою програмою, можуть тривати до 28 червня 2025 року.

Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації у закладі загальної середньої освіти І і ІІ  ступенів. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначаються відповідним наказом Міністерства освіти і науки України.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367.

Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється відповідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2021р. №268 «Зміни до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до

нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 зі змінами, внесеними наказами МОН України від 17.08.2012 № 921та від 08.04.2016 № 401.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік:

для 1-х класів – 23 годин/тиждень, 805 годин/навчальний рік;

для 2-х класів – 25 годин/тиждень, 875 годин/навчальний рік;

для 3-х класів – 26 годин/тиждень, 910 годин/навчальний рік;

для 4-х класів – 26 годин/тиждень, 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5880 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік;

для 6-х класів – 1120 годин/навчальний рік;

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

1. 3. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює освітній процес у гімназії є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів Типових освітніх програм, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти гімназія працює за навчальними планами класів з українською мовою навчання. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової. Тому в навчальний план введено факультатив «Основи християнської етики».

Беручи участь у різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах різних рівнів, учні гімназії мають  можливість спробувати себе в різних видах діяльності. Цьому сприяє і  діяльність гуртків у гімназії:  

Факультативні та індивідуальні заняття (за наявності) проводяться для окремих учнів чи груп учнів. Облік занять проводиться в окремому журналі з зазначенням складу групи, яка відвідує заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.

Освітні програми, реалізовані у гімназії, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Освітня програма гімназії та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на вебсайті Малоключівської гімназії.

1. 4. Академічна доброчесність

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту» задля забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти у Малоключівській гімназії сформовано вимоги до учасників освітнього процесу:

• Кожен учасник освітнього процесу зобов'язаний дотримуватися академічної доброчесності.
• Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції.
• Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає педагогічна рада за участю працівника та/або його законного представника.
• Рішення про академічну відповідальність здобувача освіти приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Розділ 2.   Особливості організації освітнього процесу

                   та застосовування в ньому педагогічних технологій

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта у Малоключівській гімназії може бути організована за такими формами:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Форми здобуття освіти у гімназії організовуються відповідно до:

• Положення про інституційну та дуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 536 від 23.04.2019 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
• Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 8 від 12.01.2016 (у редакції наказу МОН України № 160 від 10.02.2021);
• Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115;
• Наказу МОН України від 07 серпня 2024 р. № 1112 «Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2024 року за № 1222/42567)».

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемні уроки, відео-уроки, прес-конференції, міні-вистави, квести, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в підручнику. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Педагоги гімназії в організації освітнього процесу широко використовують сучасні освітні технології, зокрема:

• технологія критичного мислення;
• технологія проєктного навчання;
• технологія особистісно-орієнтованого навчання;
• технологія модульно-блочного навчання;
• ігрові технології навчання;
• інформаційно-комунікаційні, зокрема мережеві технології навчання.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у закладі є індивідуалізація освітнього процесу. Індивідуальне планування освітного процесу має на меті:

• розроблення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;
• надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;
• організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Вчителі гімназії мають досвід як внутрішньопредметної так і міжпредметної інтеграції, вдало використовують сучасні освітні технології навчання з метою визначення особистих траєкторій розвитку учнів, з урахуванням індивідуальних та психологічних особливостей.

Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих тем. Розвиток і корекція основних компетентностей проводиться, крім уроку відповідного типу, на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

У Новій українській школі зростає частка проєктної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Проєктна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які були визначені Радою Європи як основні в ХХІ столітті: полікультурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні. Самостійне здобування знань, їх систематизація, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Вчителями ліцею створена сучасна модель організації освітнього процесу. Наявні необхідні умови для розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Серед використовуваних засобів навчання: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, що включає в себе свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Розділ 3.  Організація освітнього процесу в умовах

                 дистанційної роботи

Відповідно до Положення про дистанційне навчання (наказ МОН України № 466 від 25.04.2013) та наказу Міністерства освіти і науки України № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», технології дистанційного навчання можуть використовуватись у закладі загальної середньої освіти при проведенні занять через мережу Інтернет, участі в інтернет-проєктах, конкурсах, отриманні консультацій тощо.

Дистанційне навчання у гімназії здійснюється через такі форми:

• самостійна робота;
• навчальні заняття;
• контрольні роботи.

Видами навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, семінар, урок, консультація та інші.

З метою забезпечення організації освітнього процесу та виконання навчальних програм використовуються інструменти онлайн-спілкування та електронні ресурси й веб-сервіси в синхронному та асинхронному режимі, веб-ресурси, розроблені педагогами, практикуються індивідуальні консультації та самостійне опрацювання навчального матеріалу.

Для ефективного впровадження системи дистанційного навчання передбачено форми зворотного зв’язку (контролю) зі здобувачами освіти та їх батьками через закриті спільноти в соціальних мережах (Вайбер / Телеграм ).

Учням надаються обов’язкові рекомендації щодо використання веб-ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Для цього використовуються можливості сайту закладу через створення на ньому вкладки «Дистанційне навчання» з розміщенням у ній інформаційних матеріалів та посилань на додаткові ресурси (відео, завдання, тести) та корисні ресурси для самоосвіти.

Педагоги ліцею для проведення онлайн-занять широко використовують сервіси Google Classroom, Eddy, практикують уроки через Google Meet.

Для спільної роботи вчителів та здобувачів освіти використовуються такі інструменти:

• https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань;
• https://vseosvita.ua/test – конструктор тестів для закріплення, перевірки знань учнів, самостійних та контрольних робіт;
• https://learningapps.org – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань;
• Google-документи; Google-диск та ін.

Для спілкування в дистанційному навчанні використовуються різноманітні інструменти відповідно до наявного системотехнічного забезпечення (електронна пошта, форум, чат, відеоконференція, блог тощо).

Педагогами, які працюють у 4-х класах, та вчителями-предметниками, які працюють у 9-х класах,здійснюється розроблення доступної та практичної системи підготовки учнів 4-х, 9-х класів до державної підсумкової атестації з використанням інтернет-технологій, індивідуальних консультацій.

Окрім вищеназваних, учасниками освітнього процесу активно використовуються різноманітні інтернет-ресурси для самоосвіти: Besmart, Wisecow, LingQ, TED, Розумники, Освіторія, Youtube-контент (освітні Youtube-канали, відеоролики і т.п.).

            Під час правового режиму воєнного стану розклад і тривалість навчальних занять у синхронному режимі регулюється відповідно до Санітарного регламенту МОЗ для шкіл із змінами, внесеними Наказом МОЗ від 01.08.2022 р. №1371:

В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації іншого характеру безперервна тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі не повинна перевищувати для учнів:

1-2 класів - 2 навчальних занять по 30 хвилин або 3 - по 20 хвилин;

3-4 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 30 хвилин, або 4 - по 20 хвилин;

5-6 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 35 хвилин, або 4 - по 25 хвилин;

7-9 класів - 2 навчальних занять по 45 хвилин або 3 - по 40 хвилин, або 4 - по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин.

Адміністрація гімназії в умовах дистанційного навчання здійснює контроль за чітким дотриманням нормативно-правового забезпечення з цього питання та перевірку неапробованих вчителямивеб-ресурсів на їх відповідність навчальним програмам та віку здобувачів освіти, доступність та безпеку.

Розділ 4.  Організація корекційно-розвивальної роботи

              для учнів з особливими освітніми потребами

Для осіб з особливими освітніми потребами в гімназії створені умови для здобуття ними повної загальної середньої освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Інклюзивне навчання у закладі організується відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 872 від 15.08.2011, Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України № 609 від 08.06.2018), наказу МОН України від 02 серпня 2024 Р. № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Згідно розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України гімназії забезпечує умови для навчання, розвитку, адаптації в соціумі дітей з особливими освітніми потребами. З цією метою в гімназії створена система роботи з даною категорією дітей, яка спрямована на:

• виявлення, обліковування та надання консультаційно-діагностичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами;
• організацію методичної роботи з педагогами, які працюють з особливими дітьми;
• організацію просвітницької роботи з батьками дітей з особливими потребами;
• допомогу дітям і батькам у захисті їх прав та інтересів.

Гімназія надає рівні можливості для отримання освітніх послуг здобувачами освіти відповідно до наявних умов.

Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

Розділ 5.  ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у Малоключівській гімназії, ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, що складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

      Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в гімназії є регулятором освітнього процесу освітнього закладу. Її завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.

Розділ 6. 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ НАВЧАННЯ (ПОЧАТКОВА ОСВІТА)

Малоключівської гімназії

Печеніжинської селищної ради 

для 1-4 класів

6.1. Загальні положення

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4-х класів школи І ступеня Малоключівської гімназії Печеніжинської селищної ради (початкова освіта) розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р.Б. Шияна, затвердженої наказом МОН України № 743-22 від 12.08.2022.

Освітня програма початкової освіти для учнів 1-4-х класів Малоключівської гімназії (далі – Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення учнями визначених результатів навчання.

Освітня програма визначає:

• деталізований опис компетентностей учнів;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
• загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
• форми організації освітнього процесу;
• деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;
• перелік і пропонований зміст освітніх галузей;
• логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Шияна Р.Б. з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

6.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шість років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або законних представників дитини, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Освітня програма початкової освіти сформована на основі типової освітньої програми, Державного стандарту початкової освіти, схвалена педагогічною радою гімназії та затверджена директором. Передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

6.3. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл  між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-4-х класів складає:

• для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік,
• для 2-х класів  – 875 годин/навчальний рік,
• для 3-х класів  – 910 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів  – 910 годин/навчальний рік.

 Відповідно до української мови навчання у Малоключівській гімназії  використовується типовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання.

Освітня програма зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

На основі Освітньої програми Малоключівська гімназія складає на кожен навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного складника, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

У 1-4-х класах початкової освіти здійснюватиметься поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (інформатики) – відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517), листа МОНУ від 18.05.2018 № 1/9-322 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти», затвердженим Постановами Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 р., №688 від 24 липня 2019 р.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-3-х класах – 40 хвилин відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, що конкретизує організацію освітнього процесу циклу початкової середньої освіти (1-4-х класів НУШ).  Розподіл варіативної складової окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.                                                                                         (Додаток 1)  

6.4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, визначено завдання, які реалізуються у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти.

Відповідно до наказу МОН України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 року № 813 у 1-4 класах здійснюється формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє - лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем/вчителькою у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання має на меті:

• супроводжувати навчальний поступ здобувачів освіти;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку здобувачів освіти;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб здобувачів освіти;
• підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
• запобігати побоюванням помилитися;
• плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;
• виховувати ціннісні якості особистості.

Результат оцінювання особистих надбань здобувачів освіти у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивні результати навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – вербальною, або рівневою оцінкою за рішенням педагогічно ради.

Вербальна і рівнева оцінки виражаються як усно, так і письмово. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами:

П – початковий рівень;                

С – середній рівень;

Д – достатній рівень;

В – високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння здобувачів початкової освіти, набуте з певного навчального предмета або інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається (наказ МОН від 02.09.2020 р. «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів нової української школи» № 1096).

Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

Результати навчання впливають на формування таких ключових компетентностей, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, які формуються відразу засобами усіх предметів, і спрямовані на здатність застосовувати знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях.

Вимоги до обов’язкових результатів початкової освіти визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливістььзбереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Очікувані результати навчання використовуються для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності здобувачів освіти, вправ тощо;
• формувального та підсумкового оцінювання;
• постійного спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти (при цьому особливості здобувачів освіти можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня) з боку вчителів, батьків і самих здобувачів освіти.

На основі очікуваних результатів навчання формуються індивідуальні результати навчання здобувачів освіти відповідно до опанування ними конкретного вміння (наприклад, намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежується поступ здобувачів освіти за конкретний проміжок часу.

Спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності здобувачів освіти самостійно оцінювати свій поступ.

6.5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Типовій освітній програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти,  години, відведені для предмета, викладатимуться наступним чином:

Мовно-літературна  галузь через навчальні предмети:

• Українська мова

1-4 класи - 5 годин.

• Англійська мова:

     1 клас -  2 години;

     2-4 класи – 3 години.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) є формування у здобувачів освіти 1-4-х класів системи компетентностей:

• ключових (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання впродовж життя тощо),
• загальнопредметних (мовленнєвої, мовної, читацької тощо), предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо),
• в органічній єдності всіх компонентів - цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності,
• наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми).

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змісту мовно-літературної освітньої галузі здобувач освіти:

1. взаємодіє з іншими усно, критично сприймає та використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
2. сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її;
3. висловлює думки, почуття та ставлення, обґрунтовує їх, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;
4. сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;
5. досліджує індивідуальне мовлення - своє та інших осіб, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Головна мета навчання іноземної мови у початковій освіті полягає у формуванні у здобувачів освіти комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим із віковими можливостями.

Мистецька галузь через навчальні предмети:

• Образотворче мистецтво

1-4 класи - 1 година.

• Музичне мистецтво

1-4 класи - 1 година.

Освітню програму мистецької освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для початкової освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва є:

• збагачення духовного світу здобувачів освіти під час сприймання мистецтва та художньої творчості;
• виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
• розвиток почуттєвої сфери здобувачів освіти, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;
• пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва;
• виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших народів;
• формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;
• оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
• формування елементарних умінь застосовувати цифрові технології у мистецькій творчості й презентувати здобутки;
• розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;
• формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва, між мистецтвом і явищами довкілля;
• досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
• виховання культури глядача-слухача;
• формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Математична галузь через навчальний предмет

• Математика

       1-2 класи – 3 години;

       3-4 класи – 4 години.

Згідно із Державним стандартом початкової освіти в результаті опанування змістом математичної освітньої галузі здобувач освіти:

• досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
• моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
• критично оцінює дані, процес та результат розв’язування навчальних і практичних задач;
• застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Технологічна галузь через навчальний предмет

• Інформатика

2 класи - в рамках інтегрованого курсу ЯДС.

3-4 класи - 1 година.

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання інформатики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної та інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя, продовження навчання; безпека та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

• формування уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;
• формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;
• розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно орієнтованого мислення;
• формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
• формування початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач.

За результатами формування предметної компетентності здобувачів освіти початкової школи повинні використовувати початкові знання, уміння та навички для:

• доступу до інформації (знання про те, де шукати і як отримувати інформацію);
• опрацювання інформації;
• перетворення інформації з однієї форми в іншу;
• створення інформаційних моделей;
• оцінки інформації за її властивостями.

Фізкультурна галузь через навчальний предмет:

• Фізична культура

1-4 класи - 3 години.

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі є формування стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

• розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок,  використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
• розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
• формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
• формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
• збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти;
• формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
• розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
• формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
• усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;
• збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;
• формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» складається з варіативних модулів, відповідно до статево-вікових особливостей здобувачів освіти, їх інтересів, матеріально-технічної бази гімназії, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань початкової освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки  інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» реалізується окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; у межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проєктної діяльності).

• У  2 класах «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (8 годин):

Мовно-літературна – 2 години;

Математична – 1 година;

Громадянська та історична, інформатична, природнича, технологічна, соціальна 

здоров’язбережувальна – разом 5 годин;

• У 1, 3-4 класах «Я досліджую світ» реалізується через освітні галузі (7 годин):

мовно-літературна – 2 години;

математична – 1 година;

громадянська та історична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна,

технологічна – разом  4 години.

Факультативний курс «Основи християнської етики» (1 година) має на меті формування у дітей високоморальних якостей, патріотичної та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом пізнання Істини, Добра, Краси, вбачається необхідним вивчення предметів духовно-морального спрямування

6.6. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також передбачені очні (віртуальні) екскурсії, подорожі, урок-вистава, урок-квест, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, урок із навчанням одних здобувачів освіти іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-урок, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель/учителька визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах із предмету.

У гімназії широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Педагогічними працівниками гімназії створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик та інформаційно-комунікаційних технологій і традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне освітнє середовище, створені умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів:

• мультимедійні презентації, відео;
• мультимедійні карти;
• проєкти;
• онлайн-тести;
• ігрова діяльність;
• програмні засоби навчання та інше.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

6.7. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану.

Оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання здобувачів освіти, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

• формувальне оцінювання;
• підсумкове (річне) оцінювання;
• державна підсумкова атестація.

Підсумкове (річне) оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається здобувачеві освіти щороку. Формувальне оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

• усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
• письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та діагностувальних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
• цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
• практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники гімназії здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Розділ 7. 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА АДАПТАЦІЙНОГО ЦИКЛУ 5-7-Х КЛАСІВ НУШ

                  (БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА)

Малоключівської гімназії Печеніжинської селищної ради

          Освітня програма для 5-7-х класів, що реалізується в Малоключівській гімназії Печеніжинської селищної ради, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

7.1. Загальні положення

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2024-2025 навчальному році освітня програма Малоключівської гімназії розроблена відповідно до основних вимог Конституції України, на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» (впроваджується з 01.09.2022 - для 5-х класів, з 01.09.2023 - для 5-6-х класів, з 01.09.2024 - для 5-7-х класів, з 01.09.2025 - для 5-8-х класів, з 01.09.2026 - для 5-9-х класів), Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» (зі змінами); з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17.05.2022, від 02.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно наказів МОН України від 09.08.2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти», від 02.08.2024 року «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

Освітня програма закладу відповідає: структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою Малоключівської гімназії; визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі (в годинах), його розподіл між освітніми галузями; містить навчальний план, що ґрунтується на Типовому навчальному плані для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (за додатком 3 наказу МОН України від 09.08.2024 року №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти») і передбачає перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які вивчаються окремо; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі Малоключівської гімназії; опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Малоключівська гімназія надає право здобувати освіту за інституційною (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева) та індивідуальною (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна (сімейна, екстернат, педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами Малоключівської гімназії в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Малоключівської гімназії.

Реалізація освітньої програми Малоключівської гімназії для 5-7-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-7-х класах реалізуються на основі тематичного планування та організації освітньої діяльності. Основними формами організованої освітньої діяльності учнів є щоденні заняття.

Зберігаючи наступність із початковою школою учителями гімназії забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми Малоключівської гімназії ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5-7-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

7.2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною освітньою програмою

Навчання в Малоключівській гімназії за освітньою програмою базової середньої освіти ( 5-7-і класи) Нової української школи можуть розпочинати учні 5-7-х класів, які на момент зарахування (переведення) до гімназії, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

Для учнів, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, визнання результатів навчання здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою, із урахуванням наказу МОН від 02.08.2024 № 1093.

Для учнів із числа внутрішньо переміщених осіб  навчання може бути здійснено на основі довідки або іншого документа,  виданого  закладом  освіти,  у якому  дитина  здобувала  освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру 2024-2025 навчального року.

            Для проведення оцінювання наказом директора Малоключівської гімназії  створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

7.3. Загальний обсяг навчального навантаження та його розподіл  між освітніми

       галузями у 5-7 класах. Навчальні плани

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані, що конкретизує організацію освітнього процесу адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-7-х класів НУШ).  Розподіл навчального навантаження окреслено у пояснювальній записці до навчального плану закладу.                                            (Додаток 2)                                                             

7.4. Перелік модельних навчальних програм, що використовуються в освітньому процесі у

       2024-2025 навчальному році

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги гімназії  ставили  акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма гімназії є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі ліцею охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.

Педагоги гімназії здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року).

Модельні навчальні програми  для 5-7 класів:

Навчальні програми з предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво», складені на основі модельної програми «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Масол Л. М., Просіна О. В. Та ін..) з розподілом годин - музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год. Оцінки  семестрові та річні виводяться за курс на основі оцінок з даних предметів.

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. 

          Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. 

          Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

7.5. Форми організації освітнього процесу

Освітній процес у  Малоключівській гімназії, на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

При переході на дистанційне навчання (за відповідним наказом по закладу та вимогою часу), щодня за затвердженим розкладом уроків, здійснюється зворотний зв'язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронну пошту і т.п. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження в Україні воєнного стану здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, онлайн сервісів для дистанційної перевірки знань: Zoom, Viber, веб-сервіс «Google classroom», тощо. Використовуються технічні засоби навчання: віртуальні дошки: Padlet, Jamboard, Lino It, Trello; онлайн сервіси для дистанційної перевірки знань та створення навчальних тестів, інтерактивних вправ: «На Урок»; Всеосвіта; Google форми; Оnline Тest Рad; LearningApps.org; Kahoot; Classtime; Canva; EDpuzzle; Liveworksheets; Classkick тощо.

Учителі гімназії дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення освітніх програм. Категорично забороняється в якості роботи над домашнім завданням задавати дітям конспектувати параграф.

Освітня програма Малоключівської гімназії передбачає формування у здобувачів освіти сукупності компетентностей, що є базою для подальшого особистісного розвитку в умовах шкільного навчання. Особливий акцент здійснюється на здатність дітей встановлювати асоціативні зв’язки, взаємозв’язки між об’єктами і явищами навколишнього світу, робити та висловлювати судження. Ці характеристики засвідчують сформованість цілісних світоглядних уявлень і є результатом упровадження засад інтеграції в освітньому процесі.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016), якщо у класі більше 27 учнів, клас ділиться на групи під час вивчення української та іноземної мов, а під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

Основними формами організації освітнього процесу в 5-7-х класах Малоключівської гімназії є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; корекції та контролю; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу визначені: екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей учителями ліцею проводяться практичні заняття, як форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Практичні заняття та заняття практикуму будуються з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу перед вчителем. Учителями проводяться оглядові екскурсії, які забезпечують цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Заочні та очні екскурсії, віртуальні подорожі в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

7.6. Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

          Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-7 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».

          Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

          Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

          Основні функції оцінювання:

• формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
• констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
• діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
• коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);
• орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
• мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);
• розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
• прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);
• виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

 Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчанняьз урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогам до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягли учні.

          Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.

          Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.

          Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховується вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів академічної доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Оцінювання результатів навчання може здійснюватися очно або дистанційно, в синхронному або асинхронному режимі. Результати оцінювання фіксуються у класних журналах.

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

Формувальне оцінювання результатів навчання учнів/учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема/розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, учителями гімназії використовуються інструменти з орієнтовного переліку, наведеного нижче.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Підсумкове оцінювання має на меті співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель/учителька може встановлювати самостійно.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству:

1. виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеним в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
2. виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової/річної оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового/річного оцінювання або не були атестовані, звертаються до директора ліцею  із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом директора створюється комісія та затверджується графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада гімназії. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова/річна оцінка не може бути нижчою за семестрову/річну. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання директор ліцею видає відповідний наказ.

          Свідоцтво досягнень  складається з двох частин і передбачає характеристику навчальної діяльності учнів та фіксацію результатів навчання за групами результатів, визначеними Державним стандартом для певних освітніх галузей, з переліку навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом освітньої програми ліцею.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальними програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі гімназії керуються такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
• комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
• планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.                                                     

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ

оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

На основі освітньої програми Малоключівської гімназії складає та затверджує річний навчальний план на 2024-2025 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Розділ 8.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ ступеня навчання (базова середня освіта)               

Малоключівської гімназії Печеніжинської селищної ради

для 8-9 класів

8.1. Загальні положення

Освітня програма ІІ ступеня навчання – базова середня освіта (далі базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та відповідно до:

• 8-9 класи - Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405.

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про освіту» Малоключівська гімназія надає право здобувати освіту за інституційною (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева) та індивідуальною (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж) формами навчання. Індивідуальна (сімейна, екстернат, педагогічний патронаж) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955.

В умовах воєнного стану освітня, навчальні програми та річний навчальний план виконуються педагогами Малоключівської гіназії в повному обсязі, з використанням очної, дистанційної та змішаної форм організації освітнього процесу, в залежності від безпекової ситуації. Організовується навчальна діяльність учнів за затвердженим розкладом уроків, додаткових консультацій тощо. У разі виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року №1115, відповідно до річного навчального плану та розкладу.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Малоключівської гімназії.

Освітня програма гімназії відповідає: структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які розпочинають навчання за освітньою програмою ІІ ступеня (базова середня освіта) Малоключівської гімназії.

Освітня програма базової середньої освіти визначає:

1)       загальний обсяг навчального навантаження, тривалість та взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін;

2)       очікувані результати навчання здобувачів освіти;

3)       вимоги до осіб, які навчаються за цією освітньою програмою;

4)       перелік освітніх галузей;

5)       логічної послідовності вивчення навчальних предметів;

6)       форми організації освітнього процесу;

7)       опис інструментарію оцінювання;

8)       інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.