Кодекс цивільного захисту України.
Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій. Планування дій об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій (організація спостереження і розвідки, зв'язок і оповіщення, захист людей індивідуальними, колективними засобами та евакуація, інженерна розвідка і розгородження, пожежогасіння, рятівні роботи, надання невідкладної медичної допомоги, евакуація і охорона майна, охорона громадського порядку, матеріальне і транспортне забезпечення).
Підготовка керівного складу до дій у надзвичайних ситуаціях. Формування і підготовка створення необхідних об’єктів невоєнізованих формувань. Підготовка матеріальних та інженерно-технічних засобів до надзвичайних ситуацій.
Підготовка всіх людей до дій у надзвичайних ситуаціях.
Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру.
Щодо здійснення заходів захисту здобувачів освіти під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій.
1. Кодекс цивільного захисту України.
Стаття 1. Відносини, що регулюються Кодексом цивільного захисту України
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Кодекс цивільного захисту України включає в себе наступні розділи:
Розділ I. Загальна частина (статті 1-7)
Розділ II. Єдина державна система цивільного захисту (статті 8-15)
Розділ III. Повноваження суб'єктів забезпечення цивільного захисту (статті 16-29)
Розділ IV. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій (статті 30-42)
Розділ V. Запобігання надзвичайним ситуаціям (статті 43-70)
Розділ VI. Реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків (статті 7189)
Розділ VII. Навчання осіб рядового і навчальницького складу служби цивільного захисту та рятувальників, керівного складу, фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, підготовка органів управління та сил цивільного захисту (статті 90-92)
Розділ VIII. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту (статті 93-98)
Розділ IX. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту, проходження служби цивільного захисту (статті 99-114)
Розділ X. Соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Працівників органів управління та сил цивільного захисту і осіб, звільнених із служби цивільного захисту (статті 115-129)
Розділ XI. Заключна частина (статті 130-140)
Розділ XII. Прикінцеві та перехідні положення
Кодекс забезпечує комплексний підхід до вирішення завдань цивільного захисту: пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; централізацію управління, єдиноначальність, підпорядкованість, статутну дисципліну Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб; відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту.
2. Прогнозування можливих надзвичайних ситуацій. Планування дій об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій (організація спостереження і розвідки, зв'язок і оповіщення, захист людей індивідуальними, колективними засобами та евакуація, інженерна розвідка і розгородження, пожежогасіння, рятівні роботи, надання невідкладної медичної допомоги, евакуація і охорона майна, охорона громадського порядку, матеріальне і транспортне забезпечення). Підготовка матеріальних та інженерно-технічних засобів до надзвичайних ситуацій.
Для запобігання надзвичайним ситуаціям необхідно мати оптимальне зонування всієї території держави по критеріям природного та техногенного ризиків.
Виділяються зони можливого катастрофічного затоплення, можливих небезпечних геологічних явищ, радіоактивного забруднення, хімічного зараження, зона можливих руйнувань внаслідок збройного конфлікту, можливого утворення завалів, для яких розробляються і проводяться заходи щодо запобігання надзвичайних ситуацій.
Зона вірогідного затоплення - територія, межі якої можуть бути вкриті водою внаслідок стихійного лиха або руйнування гідротехнічних споруд.
Зона вірогідного катастрофічного затоплення - територія, на якій передбачається загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, пошкодження, або знищення матеріальних цінностей, у першу чергу, будівель і споруд, а також збитки навколишньому середовищу.
Зона можливого радіоактивного забруднення - територія або акваторія, на якій є можливим забруднення поверхні ґрунту, будівель і споруд, атмосфери, води, продовольства, харчової сировини радіоактивними речовинами, яке може викликати перевищення нижнього критичного значення доз опромінення населення.
Зона можливого хімічного зараження - територія, у межах якої внаслідок пошкодження або руйнування ємностей із хімічно небезпечними речовинами можливе розповсюдження цих речовин у концентраціях або кількості, які становлять загрозу для людей, сільськогосподарських тварин і рослин упродовж певного періоду.
Зона можливих руйнувань - територія міст, інших населених пунктів і об'єктів економіки, на якій можливе виникнення надмірного тиску у фронті повітряної ударної хвилі, який дорівнює 0,3 кгс/см2 і більше, а також сейсмічний вплив, що спричиняє руйнування будівель, споруд і комунікацій.
Зона можливого утворення завалів - частина зони можливих руйнувань, яка включає ділянки розташування будівель і споруд із прилеглою до них місцевістю, де слід чекати утворення завалів, обрушення конструкцій цих будівель і споруд.
Можливе часткове або повне накладання двох, і більше зон можливої небезпеки. На такій території запобіжні заходи проводяться від усіх видів небезпек відповідно до накладених зон.
Планування попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій на всіх рівнях полягає в розробленні ряду оперативних, мобілізаційних і адміністративно-організаційних документів.
Основним плануючим документом на мирний час є «План дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій». План, розроблений на об'єкті, визначає завдання і терміни проведення заходів щодо захисту персоналу об'єкта в надзвичайних ситуаціях, дії керівного складу та служб надзвичайних ситуацій. Основу плану складає рішення керівника об'єкта на організацію і проведення важливих заходів.
План включає два розділи і додатки. У першому розділі мають бути відображені характеристика об'єкта та оцінка можливої обстановки на його території. Другим розділом мають бути передбачені такі заходи:
заходи при загрозі виникнення прогнозуємої надзвичайної ситуації (режим підвищеної готовності);
заходи у разі виникнення надзвичайної ситуації (надзвичайний режим). У кожному з розділів викладено дії комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, відділу (сектору), служб, рятувальних формувань і персоналу об'єкта (населення району) в ході проведення відповідних заходів.
Додатки до плану включають: карту (схему) можливої обстановки при виникненні надзвичайної ситуації, календарний план основних заходів у разі загрози і виникнення надзвичайної ситуації, рішення голови об'єктової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій по ліквідації стихійного лиха, розрахунок сил і заходів для виконання заходів і організація управління оповіщення і зв'язку.
План дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій потребує систематичного корегування з метою врахування змін, які виникли (не частіше одного разу на рік). Одним із важливих заходів, відображених в плані, є організація і проведення евакуаційних заходів. Також є підготовка сил і засобів для проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт.
Спеціалізовані служби цивільного захисту – цепозаштатні організаційно-технічні об’єднання органів управління, сил і засобів цивільного захисту підприємств, установ, організацій та їх структурні підрозділи, які здатні, незалежно від їх форм власності та відомчої належності (підпорядкованості), до спільного проведення конкретного виду робіт, спеціальних заходів цивільного захисту, як у мирний час, так і при веденні воєнних дій. Спеціалізовані служби цивільного захисту створюються для виконання інженерно- технічних, медичних, транспортних, інших заходів цивільного захисту, підготовки для цього сил і засобів служби, а також для забезпечення дій формувань цивільного захисту у ході аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
До спеціалізованих служб цивільного захисту входять служби енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язку і оповіщення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку).
Основними завданнями спеціалізованих служб є:
- участь у розробленні планів реагування на надзвичайні ситуації, планів цивільного захисту на особливий період;
- здійснення заходів з переведення спеціалізованих служб до функціонування в умовах надзвичайної ситуації та особливого періоду;
- підготовка та здійснення контролю за готовністю органів управління, ланок, груп, команд або об’єктових підрозділів до дій за призначенням, їх забезпечення;
- організація та проведення навчання за програмою спеціальної підготовки фахівців певної спеціальності, які входять до складу спеціалізованої служби;
- підтримання у готовності техніки і майна спеціального призначення для виконання завдань з цивільного захисту в мирний час та особливий період;
- підготовка пропозицій щодо проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та управління підрозділами спеціалізованих служб, що залучаються до таких робіт і заходів;
- організація та взаємодія з органами управління та силами цивільного захисту функ- ціональних і територіальних підсистем, їх ланок, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- створення та поповнення матеріальних та інших ресурсів спеціалізованих служб.
Планування запобіжних заходів здійснюється в рамках планів дій щодо запобігання і ліквідації НС, які розробляються на всіх рівнях системи цивільного захисту. До цих планів включаються заходи інженерно-технічного, технологічного характеру, організаційні та економічні заходи. Практичні заходи, що вимагають значних фінансових і матеріальних витрат, вирішуються в рамках національних, державних і територіальних цільових програм щодо запобігання НС.
Конкретні заходи щодо запобігання НС реалізуються під час підготовки об'єктів економіки і систем життєзабезпечення населення до роботи в умовах НС. Ця підготовка здійснюється шляхом проведення вже наведених окремих заходів, реалізації планів і цільових програм, цілеспрямованої роботи об'єктів і галузей економіки у відповідних рамках функціонування.
Інженерно-технічні заходи: проектування, розміщення, будівництво та експлуатація об'єктів інфраструктури, у тому числі й потенційно небезпечних об'єктів, здійснюється на основі проведення експертизи.
Визначення необхідної кількості, складу і забезпечення сил повинно здійснюватися на основі прогнозування і моделювання надзвичайних ситуацій, бути характерним для даного району. При цьому до уваги береться складніша з прогнозованих ситуацій.
3. Підготовка керівного складу до дій у надзвичайних ситуаціях. Формування і підготовка створення необхідних об’єктів невоєнізованих формувань.
Навчання осіб керівного складу з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійснюється шляхом проведення функціонального навчання та практичної підготовки. Функціональне навчання керівного складу проводиться в Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності за Планом комплектування. Практична підготовка проводиться під час спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, планів локалізації і ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки та планів цивільного захисту на особливий період.
Функціональне навчання проводиться у перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три - п’ять років. Проведення навчання здійснюється у відповідності з робочими навчальними програмами та навчальними програмами постійно діючих семінарів, з урахуванням підсумковим контролем шляхом виконання ними спеціальних вправ або захисту індивідуальних робіт.
Формування цивільного захисту є позаштатними формуваннями, які утворюються в мирний час в місті за територіально-виробничим принципом на базі організацій, підприємств та установ (незалежно від їх організаційно-правової форми), володіють спеціальною технікою, майном і підготовлені до дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Вони є частиною системи організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються міською радою та її виконавчим комітетом, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, що забезпечують виконання заходів запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час.
Формування створюються для проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, першочергового життєзабезпечення населення, яке постраждало під час надзвичайних ситуацій особливо великого масштабу, при введенні на території області надзвичайного стану та на особливий період. Формування входять до складу сил цивільного захисту.
Формування поділяються на міські та об'єктові, а за призначенням - на формування загального призначення та формування спеціалізованих служб цивільного захисту.
Міські формування створюються на базі організацій (підприємств), які розташовані на території міста розпорядженням міського голови за погодженням з керівниками цих організацій (підприємств). Вони залучаються до здійснення заходів цивільного захисту, для нарощування угруповань сил цивільного захисту при проведенні аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт.
Об'єктові формування створюються на базі організацій, підприємств за рішенням їх керівників - начальників цивільного захисту, і призначені для проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших не відкладних робіт, як правило, в тих організаціях і підприємствах, на базі яких вони створені.
Формування спеціалізованих служб цивільного захисту створюються спеціалізованими службами і призначені для виконання спеціальних заходів під час проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, для першочергового життєзабезпечення населення, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, для підсилення формувань загального призначення та всебічного забезпечення їх дій, а також самостійного виконання завдань цивільного захисту.
До формувань спеціалізованих служб цивільного захисту відносяться:
розвідувальні команди, групи, ланки - для ведення розвідки в осередках ураження (зараження) і зонах лиха (катастрофічного та часткового затоплення, тощо), місцях розміщення формувань та населення, намаршрутах висування сил, а також для спостереження за радіаційною, хімічною та бактеріологічною обстановкою;
команди, групи і ланки зв'язку та комп'ютерної підтримки - для забезпечення зв'язком начальників цивільного захисту, органів та пунктів управління цивільного захисту з підлеглими та взаємодіючими силами, а також для проведення аварійно-відновлювальних та ремонтних робіт на лініях зв'язку, забезпечення встановлення і обслуговування комп'ютерної техніки;
медичні:
лікувально-евакуаційного спрямування: санітарні пости, санітарні дружини, групи, бригади, загони, лікарні, госпіталі для проведення медичної розвідки, надання медичної допомоги населенню у зоні надзвичайної ситуації, здійснення евакуаційних заходів щодо уражених та хворих;
протиепідемічного та санітарно-гігієнічного спрямування: групи санітарно-епідеміологічної розвідки, мобільні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади — для здійснення санітарно-епідеміологічної розвідки, організації та проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів у зоні надзвичайних ситуацій (осередках ураження або зараження), на маршрутах евакуації та введення сил цивільного захисту;
команди, відділення та ланки гасіння пожеж - для гасіння пожеж на об'єктах, маршрутах евакуації та введення сил;
інженерні команди, групи і ланки - для ведення інженерної розвідки, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, відбудови та ремонту доріг і дорожніх споруд, підривних робіт, будівництва і обслуговування захисних споруд;
аварійно-технічні команди - для ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства, в т.ч. аварійно-технічні команди по електромережах, аварійно-газотехнічні команди, команди по водопровідно-каналізаційних або теплових мережах;
загони, команди, групи, станції і пункти протирадіаційного та протихімічного захисту - для ліквідації наслідків радіоактивного і хімічного зараження (проведення санітарної обробки особового складу формувань та населення, знезараження території, споруд і техніки, організації спостереження за радіаційною і хімічною обстановкою);
команди і групи санітарної обробки (гігієнічного миття) населення та прання білизни у польових умовах (на маршрутах евакуації, таборах біженців (евакуйованих);
автомобільні загони і колони — для перевезення із зони надзвичайної ситуації персоналу і населення, перевезення сил цивільного захисту, евакуації постраждалих, доставки матеріальних засобів;
команди і групи охорони громадського порядку - для охорони громадського порядку у місцях виникнення надзвичайних ситуацій, недопущення мародерства, несення комендантської служби;
підрозділи харчування - для забезпечення гарячим харчуванням особового складу формувань у разі виконання рятувальних та інших невідкладних робіт, населення у зоні надзвичайної ситуації, на шляхах евакуації;
продовольчі підрозділи (пересувні пункти продовольчого постачання) - для забезпечення особового складу формувань сухим пайком у разі неможливості надання гарячої їжі;
підрозділи промислових товарів (пересувні пункти речового постачання) - для забезпечення санітарно-обмивочних пунктів і загонів першої медичної допомоги змінним одягом, білизною та взуттям;
пересувні автозаправні станції — для забезпечення техніки формувань пальним і мастильними матеріалами;
ланки з підвезення води та обслуговування водозабірних пунктів - для забезпечення особового складу формувань і населення водою;
підрозділи технічного забезпечення (пересувні ремонтно-відновнювальні та евакуаційні групи) - для поточного ремонту техніки у польових умовах та її евакуації;
команди, бригади, групи і ланки із захисту сільськогосподарських тварин - для виконання ветеринарної розвідки, ветеринарної обробки уражених тварин, захисту тварин, фуражу та джерел води, знезараження фуражу, продуктів тваринного походження, місць розміщення худоби, здійснення профілактичних ветеринарно-санітарних і охоронно-карантинних заходів;
команди, бригади, групи і ланки по захисту сільськогосподарських рослин - для ведення фітопатологічної розвідки, здійснення заходів щодо захисту рослин і продуктів рослинництва, знезараження сільськогосподарських угідь;
команди, групи, ланки санітарної очистки території;
групи, ланки збирання та поховання тіл загиблих (померлих).
4. Підготовка всіх людей до дій у надзвичайних ситуаціях.
Навчання населення до дій у разі виникнення надзвичайних, нестандартних ситуацій є профілактикою небезпек, сприяє зменшенню людських і матеріальних втрат. Процес навчання має бути безпрерервним.
Підготовку населення з питань ЦЗ поділяють на категорії: – керівний склад органів управління у сфері цивільного захисту; – особовий склад формувань ЦЗ; – працююче населення; – непрацююче населення; – учні та студенти.
Організація і планування навчання населення до дій у разі виникнення НС здійснюється за програмами підготовки, розробленими для кожної категорії населення.
Відповідальність за навчання робітників і службовців обєктів господарської діяльності покладена на керівників цих обєктів, які через свої відділи з НС та ЦЗ організовують, забезпечують своєчасне проведення навчальних заходів, керують і контролюють їх якість.
Підготовка керівного складу і фахівців цивільного захисту включає: підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та функціональне навчання, що проводиться на курсах (навчально-методичних центрах) ЦЗ, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також практичну підготовку на своїх об’єктах.
Підготовка незайнятого населення з питань захисту і дій у НС, здійснюється за місцем проживання у мережі навчально-консультаційних пунктів місцевих органів самоврядування, а також самостійного вивчення пам’яток, посібників, іншого навчально-інформаційного матеріалу.
10. Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру.
При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери. Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.
Підготовка оселі:
- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
- забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
- зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
- додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
- підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
- підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
- підготуйте (закупіть) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
- особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;
- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру.
Необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
- посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".
"Екстрена валіза"
Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).
У рюкзак рекомендується покласти наступне:
- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
- ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
- рулон широкого скотчу;
- упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки;
- аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
- мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей (якщо необхідні);
- посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).
У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.
Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:
органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;
громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.
З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладів повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.
Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.
Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:
здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту;
організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.
Відповідно до статті 130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626.
Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання.
Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Дії вчителя повинні ґрунтуватися на інструкціях, пам'ятках, розроблених в закладі.
У кожному класі, кабінеті, навчальній майстерні на видному місці повинен знаходитися план евакуації з конкретного приміщення. Якщо за планом евакуації передбачено використання запасного виходу, то він повинен бути вільний, не захаращений.
Вчителю не можна втрачати самовладання, панікувати самому і не допускати паніки серед учнів. Залишати приміщення при сигналі «Повітряна тривога» тільки в організованому порядку. Вчителю потрібно пам'ятати, що паніка зазвичай створює штовханину, тисняву, причому евакуація значно ускладняється, збільшується загроза життю учнів.
Вчитель відповідає за безпеку проведення освітнього процесу, збереження життя і здоров’я учнів.
Класний керівник проводить інструктаж з учнями, за затвердженою в закладі інструкцією, щодо дій під час сигналу «Повітряна тривога» з обов’язковою реєстрацією в журналі.
Якщо сигнал «Повітряна тривога» почався під час заняття, відповідальність за евакуацію учнів у захисну споруду несе вчитель, який проводить заняття за розкладом.
Для супроводу початкових класів можуть бути залучені асистенти.
У разі присутності у класі дітей з особливими освітніми потребами необхідно попередньо проводити з ними навчання та бесіди, передбачити швидке та спокійне переміщення до укриття.
Дії під час отримання сигналу «Повітряна тривога».
Керівник (адміністрація) навчального закладу повинна стежити за повідомленням об’єктової системи оповіщення і повідомляти працівників та учнів про повітряну тривогу. Оповіщення може здійснюватися як через гучномовці, сирени, встановлені безпосередньо у місті, так і через інтернет-ресурси - сайти, соціальні мережі, мобільні застосунки.
Після початку оповіщення керівник (адміністрація) закладу дає вказівку транслювати сигнал оповіщення «Увага всім» по радіомережі закладу.
Після сигналу тривоги директор школи повинен прибути до місця збору учнів закладу освіти (біля найпростішого укриття), куди надходитиме інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації.
Почувши відповідний звуковий сигнал «Повітряна тривога» учителю необхідно:
- негайно закінчити заняття чи спрямувати учнів у клас, в якому повинен бути урок за розкладом, якщо сигнал «Повітряна тривога» почався під час перерви;
- нагадати дітям про головну мету евакуації, їхню безпеку та правила евакуації;
- сповістити батьків у вайбер-групі про переміщення дітей до укриття;
- перевірити вимкнення та знеструмлення всіх технічних засобів та освітлювальних приладів. Закрити двері та вікна;
- по журналу в системі «ЄШ» перевірити наявність учнів;
- перевірити безпечність маршруту для евакуації;
- під час евакуації можна об’єднувати два класи, й під час переміщення один вчитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів;
- евакуація здійснюється до місця розташування найпростішого укриття НВО через визначений маршрут руху за вказівниками, розміщеними на стінах;
- усі розмови та пустощі під час здійснення евакуації дітям потрібно заборонити задля того, щоб зайвий шум не заважав дітям чути усі команди та вказівки керівника групи;
- кожен клас, що прибув до місця збору по тривозі, повинен зайняти визначене місце і не може його змінювати без розпорядження директора;
- після прибуття класів до місця збору потрібно одразу здійснити перекличку, а кожна відповідальна за евакуацію особа повинна особисто повідомляти керівника (адміністрацію) закладу про кількість евакуйованих;
- якщо виявили відсутність учнів, потрібно негайно розпочати пошуки відсутніх в усіх можливих місцях, де вони б могли перебувати;
- обережно та без поспіху спуститися по сходам до укриття. Забороняється випереджати групи учнів або окремих людей на сходах, що прямують до укриття. Вчитель завершує колону класу;
- в укритті займіть місце та виконуйте вимоги старшого — керівника групи з обслуговування укриття;
- необхідно перебувати в укритті до моменту, коли надійде сповіщення про відбій/завершення повітряної тривоги;
- після отримання звукового сигналу «Відбій повітряної тривоги» здійсніть зворотну евакуацію назад до класів, дотримуючись тих самих правил.
Дії викладача, який проводить заняття на прилеглій території школи (на вулиці):
- при подачі звукового сигналу «Повітряна тривога» необхідно негайно закінчити заняття;
- дати команду учням направлятись до укриття.
У разі раптового артилерійського обстрілу за відсутності можливості переміщення учнів у захисну споруду:
- надати команду здобувачам освіти «Лягти на підлогу!»;
- переконатися, що всі учні знаходяться на безпечній відстані від вікон і максимально використовували захисні властивості несучих стін будівлі та меблів, що знаходиться у приміщенні;
- після закінчення обстрілу, переконавшись у відсутності небезпеки, дати команду «Встати!», перевірити стан здоров'я здобувачів освіти, при необхідності розпочати надання першої допомоги постраждалим, організувати виведення учнів із будівлі та їх розміщення на безпечній ділянці;
- діяти відповідно до вказівок директора закладу освіти.
Вільні від занять вчителі, а також не задіяні технічні працівники, швидко прямують до кабінету директора школи для отримання вказівок про організацію екстреної евакуації.
Почувши відповідний звуковий сигнал «Повітряна тривога» молодший обслуговуючий персонал та інші працівники закладу повинні:
- припинити роботу, вимкнути обладнання та світло, зачинити службове приміщення;
- негайно прямувати до укриття.
Відповідальні особи після оголошення сигналу перевіряють всі приміщення на відсутність у них дітей та працівників закладу та прямують до укриття.
Правила поведінки в укритті.
Під час перебування у захисній споруді створити умови для вгамування паніки та порушення порядку серед здобувачів освіти, надавати у разі потреби допомогу.
Забороняється приносити в укриття легкозаймисті або сильно пахнучі речовини.
Забороняється ходити без потреби, палити, шуміти, запалювати свічки і інші світильники з відкритим полум'ям.
Відпочинок в укритті організовується позмінно.
Вихід з укриття без дозволу керівника забороняється.
Не допускати паніки у разі пошкодження споруди.
Зв'язок із наземними службами підтримується по телефону або іннтернет-мережі.
Вихід із укриття лише за вказівкою керівника групи обслуговування після відповідного сигналу або у разі аварійного стану споруди загрозливого для життя людей.
Дотримуватися правил техніки безпеки.
Забороняється кидати харчові відходи та сміття у невстановлених для цього місцях.
Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами цивільного захисту.
У разі виникнення в захисній споруді або в пунктах розміщення осередків займання забезпечити їх усунення з використанням первинних засобів пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну службу за телефоном 101.
Якщо з’явилися постраждалі, їм надається перша медична допомога медичним працівником. Після завершення повітряної тривоги вживаються заходи з госпіталізації постраждалих до медичного закладу.
Дії після завершення «Повітряної тривоги».
Після отримання сигналу «Відбій» керівник групи з обслуговування укриття направляє для огляду та оцінки обстановки в будівлі та на прилеглій території одного з членів групи.
Після цього виходять працівники закладу, які надаватимуть допомогу учням при виході з укриття.
Вихід усіх учасників освітнього процесу з укриття здійснюється групами (класами). В першу чергу назовні виходять найменші за віком діти.
Евакуація здійснюється без поспіху, за визначеними маршрутами, до класів та продовжується освітній процес за розкладом.
При утворенні завалів у захисній споруді та неможливості ліквідувати їх власними силами викликати пожежну службу та рятувальну службу за телефоном 101.