Тема 8. Безпека поводження на воді
Нормативна база безпечного поводження на воді.
Навчальна програма та план-графік проходження навчального матеріалу початкового навчання плаванню.
Правила безпеки поводження на воді: перевірка стану місця плавання, особливо дна, оцінка несприятливих метеорологічних умов.
Правила дотримання гігієни та заходи щодо попередження простудних захворювань. Перегрів. Переохолодження.
Прийоми рятування потерпілих на воді.
Надання першої долікарської допомоги. Інструкція №9 Товариства рятування на водах України.
1. Нормативна база безпечного поводження на воді.
Кодекс цивільного захисту України, розпорядження Президента України від 14 липня 2001 року № 190 «Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об’єктах», Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 року № 828.
Порядок користування водними об’єктами на території України визначається Водним Кодексом України, Порядком обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, затвердженим постановою Кабінту Міністрів України від 06.03.2002 року № 264.
Порядок запобігання нещасним випадкам і надзвичайним ситуаціям на водних об’єктах визначається Правилами охорони життя людей на водних об’єктах України, затвердженим наказом МВС України від 10.04.2017 р. № 301.
2. Навчальна програма та план-графік проходження навчального матеріалу початкового навчання плаванню.
На основі Закону України «Про фізичну культуру та спорт», наказу Міністерства освіти і науки України № 486 від 21.07.2003 року «Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів», враховуючи навчальні програми з фізичної культури «Плавання» для різних вікових ктеггорій для тренерів-викладачів спортивних клубів, спортивних шкіл, які проводять заняття з плавання, розробляються плани з навчання плаванню дітей в дошкільних та загальноосвітніх закладах.
Навчання плавання у загальноосвітніх навчальних закладах може розпочинатися з 1 класу. Заняття з плавання проводяться 1-2 рази на тиждень. Під час реалізації теми (модулю) з плавання рекомендується здвоювати уроки фізичної культури, з метою більш ефективної організації та проведення занять (перевдягання, гігієнічні процедури, інструктаж безпеки життєдіяльності, розминка, вправи перед входженням до води, тощо)
Навчання елементів плавання, відповідно до програмових вимог, організовується поетапно й спрямовані на реалізацію певних завдань, а саме:
І етап – ознайомлення дітей з водою та її властивостями, освоєння у воді;
ІІ етап – набуття дітьми вмінь і навичок, які допомагають почуватися у воді впевнено (спливати, лежати на воді, ковзати по ній, видихати у воду, розплющувати очі у воді тощо);
ІІІ етап – навчання плавання певним способом, з правильним узгодженням рухів рук, ніг і дихання, починаючи з полегшених способів (наприклад, плавання кролем на грудях і спині без виносу рук);
ІV етап – засвоєння та вдосконалення техніки різних спортивних способів плавання.
3. Правила безпеки поводження на воді: перевірка стану місця плавання, особливо дна, оцінка несприятливих метеорологічних умов.
З метою забезпечення охорони життя людей на водних об’єктах виконкоми місцевих рад визначають місця масового відпочинку населення на водних об’єктах, які повинні бути облаштовані та обслуговуватись.
Під час облаштування місць масового відпочинку населення на воді виконуються вимоги щодо глибини в зоні прилягання до пляжу (не більше 1,75 м); ширини смуги для купання (не більше 50 м від берега); швидкість течії; дно акваторії має бути рівне, без уступів, вільне від водоростей; відсутність стічних вод та грунтових вод з низькою температурою; розташоване поза межими обвалів, зсувів; відповідність води вимогам санітарних норм.
Крім того, у місцях масового відпочинку населення на водних об’єктах має бути:
- позначено межу купання на акваторії буями;
- виділено ділянку акваторії що має глибину не більше 1,2 м для осіб, які не вміють плавати, дітей;
- установлено стійки з рятувальними засобами;
- розташовано спостережні вишкиз рятувальними засобами;
- улаштовано інформаційні стенди з матеріалами щодо запобігання нещасним випадкам;
- облаштовано засобами оповіщення для доведення необхідної інформації.
Перед відкриттям купального сезону дно акваторії місця купання обстежується водолазами й очищується від сторонніх предметів, що становлять небезпеку при купанні.
Тому для власного самозбереження необхідно обирати для відпочинку саме такі офіційно визначені та відповідно облаштовані місця.
4. Правила дотримання гігієни та заходи щодо попередження простудних захворювань. Переохолодження.
Купання є однією з оздоровчих процедур і рекомендується медиками при певних проблемах зі здоров’ям. Особливо купання в морській воді — воно покращує обмінні процеси в організмі, тонізує нервову і кровоносну системи, корисно при деяких захворюваннях дихальної системи і деяких хворобах суглобів.
При купанні слід дотримуватися певні заходи безпеки.
Переохолодження — найпоширеніша проблема при купанні. Про це необхідно пам’ятати тим, хто схильний до частих простудних захворювань, має проблеми з судинами. Потрібно враховувати, що солона морська вода більше, ніж прісна, охолоджує тіло. У воді треба активно рухатися, і не варто купатися до появи «гусячої шкіри». Після виходу на берег бажано розтертися рушником і переодягнутися в сухий купальник.
У прохолодній воді частіше відбувається зведення м‘язів ніг судомою. Всім, хто схильний до такого повороту, краще не плавати далеко від берега і бажано мати на купальнику пристібнуту шпильку. Це швидка допомога при раптових судомах: швидко відчепили, пару раз вкололи онімівше місце — незабаром рухливість відновиться.
Не варто відразу кидатися у воду, ледве з’явившись на пляжі. Різкі перепади температур можуть викликати спазми судин. Дайте організму 15 хвилин, щоб адаптуватися до мікроклімату пляжу, а потім вже спокійно входьте у воду і починайте плавати.
Намагайтеся купатися тільки в теплу погоду — не нижче 23 градусів у повітрі. І не прагніть в перший же день відкриття свого особистого купального сезону півдня провести у воді — для початку досить викупатися один раз.
5. Прийоми рятування потерпілих на воді.
Ознаки утоплення: виділення піни з рота; зупинка дихання і серцевої діяльності; посиніння шкірних покровів; розширення зіниць.
Утоплення відбувається, коли людина розгублюється у важкій ситуації, забуває, що її тіло легше води і при мінімальних зусиллях воно може перебувати на поверхні досить довго, як в горизонтальному, так і вертикальному положенні.
Схема надання першої допомоги:
витягніть потерпілого з води (не забувайте про власну безпеку);
очистіть порожнину рота;
укладіть потерпілого животом на стегно рятувальника таким чином, щоб голова потерпілого звисала до землі, енергійно натискаючи на груди і спину, видаліть воду з шлунку і легенів;
приступіть до виконання штучного дихання;
для відновлення серцевої діяльності одночасно з штучним диханням робіть непрямий масаж серця;
викличте швидку допомогу та продовжуйте реанімаційні заходи до прибуття лікарів або появи ознак смерті (трупні плями);
зігрійте потерпілого при появі ознак життя.
Способи надання допомоги потопаючому
Словесний метод
Перебуваючи у безпечному для вас місці, ясно, чітко та коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте його словами, намагайтеся заспокоїти його, тоді він швидше зрозуміє ваші поради.
Підплив до потопаючого
Підпливайте до потопаючого швидко, розраховуючи свої сили. Підпливайте ззаду, позбавляючи тонучого можливості схопити вас за руки або голову.
У першу чергу необхідно підняти голову потерпілого над поверхнею води, полегшуючи потопаючому дихання. Отримавши повітря, потопаючий перестає робити судомні рухи, які ускладнюють його рятування.
Захват і транспортування на берег потопаючого
Поверніть потопаючого до себе спиною, покладіть долоні на нижню щелепу, пальці на підборіддя потопаючого, не закриваючи йому рота. Випряміть руки. Рухаючись брасом, пливіть до найближчого берега, підтримуючи потопаючого весь час на поверхні.
Придатне й інше положення. Поверніть потерпілого злегка на бік. Пропустіть свою руку зверху під пахву верхньої руки потопаючого. Захопіть тією самою рукою кисть або передпліччя іншої руки потопаючого. Поверніться і самі на бік. Енергійно працюючи рукою і ногами, способом на боці пливіть до берега.
При втраті свідомості потопаючих негайно після прибуття на берег застосуйте штучне дихання. Штучне дихання проводиться стисканням грудної клітки постраждалого через рівні проміжки часу 15-16 разів на хвилину.
6. Надання першої долікарської допомоги. Інструкція №9 Товариства рятування на водах України.
Перша невідкладна медична допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу.
Витягнувши потерпілого з води, необхідно:
швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водоростей;
захистити шийний відділ хребта накладенням коміра шийного для дорослих (дітей) відповідного розміру;
одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;
покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;
визначити наявність дихання протягом 5 секунд;
якщо дихання відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом "з рота в рот";
визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;
за відсутності пульсу водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину між ребрами в районі серця і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття);
разом із штучним диханням здійснювати розтирання та нагрівання тіла;
під час доставки потерпілого до катера або на берег починати робити штучну вентиляцію легенів методом "з рота в рот" або "з рота в ніс";
одночасно з наданням допомоги необхідно викликати підрозділ екстреної медичної допомоги або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до закладу охорони здоров’я.