Електробезпека

Тема 6. Електробезпека.

Електротравматизм. Основні причини та шляхи зниження його рівня. Небезпечні величини електроструму. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов, середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини.

Захисне заземлення і занулення, їх призначення. Допустимі величини опору.

Заходи безпеки при роботі з електроінструментами, понижуючими трансформаторами, переносними світильниками тощо.

Порядок виконання робіт в діючих електроустановках, наряд-допуск до роботи, інструктаж групи електробезпеки.

1. Електротравматизм. Основні причини та шляхи зниження його рівня. Небезпечні величини електроструму. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов, середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини.

Електротравма — травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги.

Електротравматизм — явище, що характеризується сукупністю електротравм.

За багаторічними статистичними даними електротравми в загальному виробничому травматизмі складають біля 1%, а в смертельному — 15% і більше. Єлектроенергія з кожним роком знаходить все більше застосування в побуті. Недотримання вимог безпеки в цьому випадку супроводжується електротравмами, щорічна кількість яких значно перевищує виробничі електротравми.

Особливості ураження електричним струмом.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру — це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом.

За характером дії на організм виділяють:

—відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;

—невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник;

—фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця.

Відповідно до наведеного вище:

— пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6—1,5 мА і 5—7 мА — для постійного струму;

• пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не—відпускаючого струму) коливається в межах 10—15 мА для змінного струму і 50—80 мА — для постійного;
• пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібриляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.

Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження.

Основними чинниками неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії струму.

Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на тяжкість ураження. Особливо небезпечно, коли струм проходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає. . До індивідуальних особливостей організму, які впливають на тяжкість ураження електричним струмом, при інших незмінних чинниках належать: чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холерики, сангвініки, меланхоліки, флегматики).

Тривалість дії струму. Зі збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту та електролітичних процесів в тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність збігу максимального імпульсу струму через серце з фазою кардіоциклу (фазою розслаблення серцевих м'язів), що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень.

Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що за несподіваного потрапляння людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то у разі реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30—50% вищі. І, навпаки, якщо така загроза не усвідомлюється, і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів будуть меншими.

Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, є температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.

2. Захисне заземлення і занулення, їх призначення. Допустимі величини опору.

Для забезпечення електробезпеки використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби:

• захисне заземлення;
• занулення;
• вирівнювання потенціалів;
• мала напруга;
• захисне відімкнення;
• ізоляція струмопроводів;
• огороджувальні пристрої;
• попереджувальна сигналізація,
• блокування, знаки безпеки;
• засоби захисту та запобіжні пристрої.

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів застосовують захисне заземлення чи занулення.

Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою.

Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів.

Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо).

Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі.

Захисне заземлення і занулення виконують з метою: забезпечення нормальних режимів роботи установки; забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопрвідних частин; захисту електроустаткування від перенапруги; захисту людей від статичної електрики.

Малу напругу (не більше 42 В) застосовують для живлення електроприймачів невеликої потужності: ручного електрофікованого інструменту, переносних ламп, ламп місцевого освітлення, сигналізації.

У приміщеннях без підвищеної і особливої небезпеки використовують переносні світильники з напругою 42 В, а для роботи з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є небезпека дотику працюючого до металевих, добре заземлених частин, застосовують переносні світильники місцевого освітлення напругою 12 В. У приміщеннях, на робочих місцях, де за умови безпеки праці, електроприймачі не можуть живитися безпосередньо від мережі напругою до 1000 В, треба застосовувати розподільні або знижувальні трансформатори із вторинною напругою 42 В і нижче.

Захисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниження опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмом.

Захисне відімкнення використовується у тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) ненадійні, їх важко здійснити ( в умовах вічної мерзлоти), багато коштують або у випадках, коли до безпеки обслуговування пред'являють підвищенні вимоги (в шахтах, кар'єрах), а також у пересувних електроустановках. Найбільше розповсюдження устрої захисного відімкнення знайшли в мережах до 1000 В. Захисне відімкненя обов'язкове для ручних електроінструментів.

3. Заходи безпеки при роботі з електроінструментами, понижуючими трансформаторами, переносними світильниками тощо.

Технічне обслуговування і перевірка справності електрифікованого інструменту та приладів освітлення здійснюється щоразу після кожного застосування, а також у терміни, що вказані в технічних паспортах.

Забороняється використовувати електрифікований інструмент та прилади освітлення при:

- порушенні цілісності електричної ізоляції проводів, інструменту, приладів;

- слабкому закріпленні окремих частин інструменту та приладів чи їх деформації;

- інших несправностях, що не забезпечують безпеку роботи.

Експлуатація електрифікованого інструменту та приладів освітлення мають проводитися з дотриманням вимог, що зазначені в інструкціях заводів-виробників.

Випробовування електрифікованого інструменту та приладів освітлення проводяться у строки та згідно з термінами, що викладені у технічних паспортах. Контроль за експлуатацією електроустановок здійснюється з метою підтримання їх в технічно справному стані. При цьому перевіряється:

- стан елементів електроустановок та наявність комплектуючого обладнання;

- відповідність стану електроустановок вимогам безпеки, періодичність перевірки захисних засобів, стан ізоляції струмопровідних частин;

- працездатність електроустановки (стійкість роботи під час холостого ходу та при навантаженні, межа регулювання напруги, функціонування апаратури управління та приладів);

- якість та своєчасне обслуговування;

- дотримання правил безпеки .

Перевірка електроустановок здійснюється не рідше ніж 1 раз на рік.

Електроустановки не допускаються до експлуатації у таких випадках:

- послаблення кріплення або відсутність деталей кріплення основного обладнання;

- стукіт та шум у генераторі, що не обумовлений нормальною роботою електроустановки;

- відхилення температурного режиму установки або окремих вузлів вище за допустимі норми;

- некомплектність або несправність пристроїв забезпечення безпеки та захисних засобів (прилади контролю ізоляції, захисних відмикаючи пристроїв, діелектричних рукавиць, килимків);

- несправність контрольно-вимірювальних приладів;

- порушення ізоляції струмопровідних частин і кабельної мережі та зниження її опору понад допустиму норму;

- відхилення понад допустиме значення величини струму, напруги, частоти;

- порушення вимог Правил упорядкування електроустановок.

До переносних приймачів електроенергії електроустановок належать:

 - прилади освітлення (прожектори, маяки);

- електроінструменти (дискові та ланцюгову пилки, відбійні молотки, бетоноломи, перфоратори, електроножиці тощо)

- димовисмоктувачі та вентилятори провітрювання;

- електронасоси, компресори.

Переносні приймачі повинні відповідати таким основним виогам:

- бути безпечними в роботі і мати недоступні для доторкування струмопровідні частини;

- швидко вмикатися та відмикатися від електромережі;

- самовільне відключення від електромережі не допускається.

Робоча напруга виносних приймачів електроенергії повинна бути не більше 220 В.

Вони повинні підключатися до електроустановок за допомогою приладів захисного підключення.

Приєднання переносних приймачів електроенергії до розподільчого пристрою електроустановок здійснюється за допомогою кабелів. Забороняється приєднання переносних приймачів до мережі живлення за допомогою кабеля без напівмуфти-вилки.

Штепсельні з'єднання мають бути з недоступними струмопровідними частинами та мати спеціальний контакт  для жили кабелю, що з’єднує корпус приймача електроенергії з ЗПВ.

З'єднання корпусу приймача електроенергії з ЗПВ має здійснюватися за допомогою жили переносного кабелю , який не повинен одночасно бути провідником робочого струму. Ця жила повинна бути в загальні оболонці з фазними.

Перед початком роботи з електроінструментом слід перевірити:

- кріплення вузлів електроінструменту і стан кабелю, цілісність ізоляції, відсутність зламу жил зовнішнім оглядом;

- справність редуктора за допомогою обертання круга або пильного ланцюга до включення  електроінструменту в мережу;

- працездатність ЗПВ за допомогою кнопки самоконтролю.

У разі виявлення будь-яких несправностей робота з переносними приймачами електроенергії негайно припиняється. Аварійна ділянка кабелю чи приймача електроенергії має бути замінена на справний.

У разі зникнення напруги під час роботи, перерви в роботі, зміни місця роботи приймача електроенергії, останній має бути відключений від мережі.

Кабелі електроустановок не повинні мати видимих пошкоджень (тріщин, зламів, зрізів).

Під час прокладання кабелів в місцях, де рухається транспорт, необхідно вжити заходів, що запобігають механічному пошкодженню кабелю. Забороняється проводити розгортання та згортання кабелю з котушок під напругою.

4. Порядок виконання робіт в діючих електроустановках, наряд-допуск до роботи, інструктаж групи електробезпеки.

До електротехнічного персоналу відносяться особи, які зайняті на обслуговуванні та експлуатації електроустановок. їх умовно поділяють на такі групи:

адміністративно — технічний персонал (начальники служб, майстри);

оперативний персонал (черговий персонал, який безпосередньо обслуговує електорустановки);

ремонтний персонал (працівники ремонтно—налагоджувальних служб з обслуговування електорустановок);

ремонтно — оперативний персонал особи, які оперативно обслуговують електорустановки, де немає чергового персоналу).

До роботи з електрикою допускаються особи відповідних кваліфікаційних груп з електоробезпеки із оформленням наряду — допуску або розпорядженням, де визначаються: допуск до роботи; нагляд під час роботи; оформлення перерви в роботі; переведень на інші робочі місця і закінчення роботи.

Відповідальними за безпеку роботи є особи, які видають розпорядження або наряд—допуск.

Особи, які допускаються до роботи з електрикою, проходять медичний огляд при влаштуванні на роботу і періодично один раз на рік при обслуговуванні діючих електроустановок.

Наряд—допуск - це письмове розпорядження на роботу, в якому визначене місце роботи, час початку і закінчення роботи, склад бригади, особи, відповідальні за безпеку роботи.

До роботи з електрикою не допускаються особи, молодші 18 років.

Особовий склад, який працює з електрообладнанням, має пройти навчання та перевірку знань в обсязі відповідної кваліфікаційної групи, періодичний інструктаж.

До роботи з використанням переносного електричного устаткування допускаються особи, що пройшли попередній при вступі на роботу медичний огляд, ввідний та первинний на робочому місці інструктажі, зокрема при роботі з електроустаткуванням.

У своїй роботі працівники повинні використовувати тільки ті електроприлади, до яких вони допущені посадовими інструкціями.

При користуванні складними електроприладами дотримуватись спеціальних інструкцій.

Не дозволяється:

- торкатися до клем та електропроводів, до розеток мережі, до арматури освітлення;

- відкривати електрощити;

- залишати без нагляду електронагрівальні прилади, що підключені до електромережі;

- користуватися електричною праскою, плиткою, чайником без спеціальних підставок, що не згорають;

- торкатися до води, що нагрівається в електронагрівачі та самої посудини (металевої), якщо вона є підключеною до мережі;

- використовувати папір або тканину як абажур.

Про усі випадки несправності розеток, вимикачів, відключення світла терміново повідомляти адміністрацію освітньої установи.

Вимоги безпеки до початку роботи.

Перед увімкненням електроприладу перевірте справність розетки мережі, а також, вилку і мережевий шнур, чи не порушена ізоляція.

Перш ніж включити електроприлад, уважно ознайомтеся з керівництвом по експлуатації.

Перевірте справність електроприладів.

Дотримуйтесь наступних заходів безпеки:

- уникайте перегрівання, переохолодження, а також попадання вологи та пилу всередину електроприладу;

- не ставте важкі предмети на корпус;

- не загороджуйте вентиляційні отвори, вони потрібні для запобігання перегріванню;

- щоб уникнути нещасних випадків не включайте апарат при знятому корпусі — це небезпечно для життя.

Огляньте робоче місце, приберіть з під ніг усе, що може перешкодити роботі, звільніть проходи до устаткування.

Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

Не працюйте на несправному обладнанні.

Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з'єднання захисного заземлення, занулення.

Вимоги безпеки під час виконання робіт

Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

Не дозволяється використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією.

Не дозволяється переносити ввімкнені електроприлади, залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади.

Забороняється користуватися пошкодженими розетками, зав'язувати і скручувати електропроводи.

Забороняється самостійно усувати несправності електромережі та електрообладнання;

Дбайливо відноситися до електроустаткування:

• не кидати його, класти обережно на сухе і чисте місце на видноті, не допускаючи падіння;
• не ударяти по технічних засобах твердими предметами, не допускати попадання апарату під дію вологи.

При припиненні подачі струму під час роботи з електроустаткуванням або в перерві роботи від'єднати його від електромережі.

Особам, які використовують електроустаткуванням, забороняється:

• розбирати та робити самостійно ремонт (самого устаткування, дротів і т. ін.);
• триматися за дріт під час роботи устаткування.

Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань (і, як наслідок, - пожеж) не дозволяється:

• зафарбовувати і білити шнури і проводи;
• вішати на них будь—що і закріпляти їх за батареї опалювання чи водопровідні труби;
• встановлювати нестандартні плавкі запобіжники;
• довільно вбивати у стіни цвяхи і костилі, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції;
• самостійно проводити ремонт мереж, електророзеток, вимикачів.

При попаданні вологи на устаткування негайно вимкнути від електромережі апарат, вийнявши вилку з розетки. Вологу збирайте м'якою серветкою, потім дайте можливість волозі остаточно висохнути. Лише згодом можна підключати апарат до мережі.

Якщо при роботі з апаратом виникла необхідність заміни запобіжника, то необхідно вийняти вилку електрошнура з розетки електромережі.

Забороняється висмикувати вилку електроприладу із розетки за шнур.

Не залишайте без нагляду працюючу апаратуру.

Не зав'язуйте електропроводи у вузли, не підвішуйте їх на цвяхи.

У процесі експлуатації не допускайте можливості ушкодження мережевого шнура та порушення його контактів у вилці.

При появі ознак погіршення ізоляції (пощипуванні при торканні до металевих частин) негайно відключити апарат від електромережі.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У випадку виникнення пожежі дії працівників мають бути спрямовані на створення безпеки дітей. В першу чергу провести рятування та евакуацію.

Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов'язаний:

• негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини; —сповістити про пожежу адміністрацію навчального закладу;

—організувати зустріч пожежних підрозділів;

• вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

При виникненні пожежі гасити пожежу слід починати з вимикання джерела струму.

Електроустаткування, яке горить і знаходиться під напругою, необхідно гасити вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. Використовувати воду для гасіння забороняється.

При виявленні обірваного електричного дроту, звисаючого або такого, що торкається підлоги (землі), не наближатися до нього, негайно повідомити адміністрацію, залишатися на місці та попереджати інших.

У разі враження електричним струмом необхідно негайно відключити напругу, а при неможливості — потерпілого необхідно будь—яким з безпечних способів звільнити від дії струму.

При звільненні постраждалого від дії струму забороняється торкатися до нього незахищеними руками.

Надати потерпілому першу медичну допомогу.

• при раптовій зупинці серця - завдати удару по грудині і почати реанімацію;
• якщо постраждалий у стані коми, - повернути його на живіт;
• при кровотечі - накласти джгут та пов'язку;
• при електричних опіках і ранах - накласти стерильні пов'язки.
• відправити потерпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладнень від електротравми.

Про те, що сталося негайно повідомити свого безпосереднього керівника.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

Вимкнути з мережі устаткування.

Привести до порядку робоче місце.

Прибрати на місце засоби індивідуального захисту, ретельно вимити руки з милом.

Щоденно після закінчення занять у кабінетах, майстернях викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимкнути електроприлади, обладнання, освітлення.

Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.